Період застою (епоха застою) – період розвитку Радянського Союзу, який характеризується відносною стабільністю всіх сфер життя, відсутністю серйозних політичних та економічних потрясінь та зростанням добробуту громадян.
Період застою – це період правління Брежнєва. Цей період був характерний відновленням політичних репресій, як у часи Йосипа Сталіна та повернення "культу особистості вождя". Брежнєв проводив діалоги з іншими країнами. Але в партії часто проводились чищення.
Проблеми переживало сільське господарство і країна витрачала великі гроші для закупівлі продовольства. Значно зросла корупція, а інакодумство переслідувалося за законом. Прихильники позначення зазначеного періоду як «застійного» пов'язують стабільність радянської економіки на той час із нафтовим бумом 1970-х.
Брежнєвська «епоха застою» (Термін, введений Михайлом Горбачовим) виникла від поєднання багатьох факторів: тривалої «гонки озброєнь» між двома наддержавами, СРСР та США; рішення Радянського Союзу брати участь у міжнародній торгівлі, відмовившись тим самим від економічної ізоляції, але ігноруючи зміни, …