РЕАЛЬНУ НЕБЕЗПЕКУ У ГОРАХ МОЖУТЬ Уявляти: 1. природні явища – землетруси, лавини, каменепади, обвали льоду та сніжних карнизів, тріщини на льодовиках, селеві потоки, гірські річки. 2.
Головна небезпека одиночного походу – ризик отримання травми. Турист, що подорожує поодинці, може кудись впасти, кудись провалитися, застрягти десь — і тоді доведеться розраховувати тільки на свої сили.
Уникати підйомів і спусків по жолобах з камінням, що вільно лежить. При переправі мати рятувальні посади перехоплення. При русі по скелях завжди дотримуватись трьох точок опори, а при проходженні снігових та льодових схилів – дві точки. При лазні уникати перехрещування рук та ніг, що зменшує стійкість тіла.
Головні небезпеки на схилах вершин – льодові обвали, лавини та каменепади. Небезпека обвалу висячого льодовика або фірнових скидів можна визначити за скупченнями битого льоду або фірну на льодовику нижче схилу. Небезпечну зону необхідно оминути.