– весна чи березень 972) – князь новгородський і Великий князь Київський з 945 (фактично з 964) по 972 рік, прославився як полководець.

Святослав як розгромив хозар, а й спробував закріпити переможені території у себе. У 966 році літописи повідомили про оподаткування племен в'ятичів. 967 року почалася війна між Візантією та Болгарією.

Діяльність князя Святослава Ігоровича запам'яталася нащадкам завдяки активній зовнішній політиці. Основну мету правитель Русі бачив у завоюванні нових земель. Роки правління з 964 по 972 увійшли в історію як войовничий та героїчний період. Сам князь став уособленням хоробрості та язичницької епохи.

У 1060-ті Святослав успішно воював з торками та половцями, з племінником Ростиславом Володимировичем та полоцьким кн. Всеславом Брячиславичем. Разом із братами Ізяславом і Всеволодом брав участь у створенні "Правди Ярославичів". У 1073 р. він за допомогою брата Всеволода Ярославича захопив київський великокнязівський стіл.