Хору там доводилося співати без супроводу. Тому згодом співи без інструментального акомпанементу і почали називати: «як у каплиці». Італійською – a cappella. А самий хор стали називати капелою.
А капела — це багатоголосний спів без музичного супроводу. Термін виник наприкінці XVII ст. З італійської a cappella перекладається як «у капелі». Спочатку так називали особливий жанр хорової музики.
Латинське слово capella походить від cappa — «накидка, частина одягу католицького священика». Архітектурну споруду вперше назвали капелою 679 року: таку назву отримала молитва меровінгських королів у Парижі, де зберігався плащ святого Мартіна Турського — шанована католицька реліквія.