На території Урарту було кілька рудних родовищ міді, заліза, олова, свинцю, які дозволяли виготовляти велику кількість металевих виробів. Поширена думка, що виплавка заліза взагалі вперше виникла біля Вірменського нагір'я пізніше II тисячоліття до зв. е.
Мирні урартійці займалися сільським господарством та ремеслами. У Урарту особливо добре була розвинена обробка металів, про що можна судити з численних знахідок — браслетів, лопат, металевих вотивних пластин, статуеток божеств, військового обмундирування, знарядь праці та предметів побуту.
Урарту під час правління Сардурі I (IX століття до н. Урарту став Арам, проте у 858—856 роках до зв. е. ассірійський цар Салманасара III здійснив похід проти Араратського царства. Салманасар ІІІ зруйнував перші столиці Урарту — міста Сугунію та Арзашкун, точне місцезнаходження яких не встановлено.
Урартський мова (бійнський) (арм. ՈՒրարտական) — мова держави Урарту. Належить до хурріто-урартської сім'ї мов, до якої також входить мертвий хуррітський мова. Як відомо, пам'ятники урартського мови, Що охоплюють період IX-VI століття до н.