З 1 липня 1964 по 13 вересня 1991 року місто називалося Шевченком, на честь українського поета Тараса Шевченка, що знаходився в середині XIX століття тут на засланні.
З'явилися перші капітальні споруди з місцевого каменю-черепашника, а за кілька років почали будувати будинки зі стінових панелей, які випускав домобудівний комбінат. І ось, у 1963 році робочому селищу Актау було надано статус міста. Це стало точкою відліку офіційної історії та літочислення Актау.
Актау не можна назвати рядовим обласним центром цієї найбільшої держави Центральної Азії, вона має особливий статус – тут розташований єдиний морський порт у Казахстані. А ще в Актау вперше у світі інженери подали до міського водопроводу питну морську воду, опріснену за допомогою атомної енергії.
Початок було покладено тоді, коли 1956 року на пустельні простори Мангишлака прибули люди, які проводили розвідувальні роботи у пошуках родовищ уранових руд. Промисловість СРСР гостро потребувала урану. Багаті запаси родовищ відіграли вирішальну роль у розвитку регіону та будівництві поселення.