Байконур був одночасно полігоном для міжконтинентальних ракет. При випробуваннях вони мали досягати полігону Кура на Камчатці, не проходячи над містами. А супутники вигідніше запускати якнайпівденніше, але щоб відпрацьовані щаблі не падали в Китаї.
Таким чином, для полігону була обрана пустеля в Казахстані на схід від Аральського моря, поблизу однієї з найбільших річок Середньої Азії Сир-Дар'ї та залізниці Москва-Ташкент. Також перевагами місця як полігону для запусків послужили понад триста сонячних днів на рік та відносна близькість до екватора.
Космодром епохи холодної війни Він вважав, що завдяки близькості пускового майданчика до екватора легше використовуватиме швидкість обертання Землі. Через війну наприкінці 1954 р. місцем випробувального полігону було обрано пустелю в Казахській РСР, поряд з якою проходила залізниця Москва-Ташкент.
Територія космодрому Байконур становить 6717 км. Космодром Байконур та місто з однойменною назвою разом утворюють комплекс «Байконур», орендований Росією у Казахстану на період до 2050 року. З 4 жовтня 1957 року до 26 жовтня 2022 року з космодрому Байконур виконано 1528 орбітальних пусків ракет-носіїв.