Реакція керівництва спорткомітету СРСР, що був повністю на боці Карпова, була вкрай різкою. Було опубліковано колективний лист гросмейстерів, які засуджували Корчного, йому зменшили розмір стипендії та заборонили виїжджати з СРСР.
— Він потім пояснював, що не підвів мене, оскільки залишився під час не першої поїздки, коли я за нього поручився, а другий — згадує Анатолій Карпов. Сам Корчний завжди наголошував, що основною причиною втечі було не дисидентство, а бажання продовжувати грати у шахи на найвищому рівні.
Влітку 1965 Віктор Корчний, перебуваючи на командному чемпіонаті Європи в Гамбурзі, отримав пропозицію не повертатися в Радянський Союз, а залишитися в Німеччині. «Знаєте, шахісти в СРСР – дуже привілейовані люди», – відповів на цю пропозицію шахіст та відмовився.