від турецько-татарського "каз" – гусак; з монгольської мови, де "ко" – броня, захист; "зах" – кордон; таким чином, козак — захисник кордону..
Козаки (ін.-рус. козакъ; укр. козаки́; польськ. kozacy — імовірно від тюркського слова, що означало «віддалека, вільна людина») — етносослівна та субетнічна група росіян та українців. За деякими оцінками – народ.
Воно охоплювало всіх східних слов'ян – нащадків історичної Русі. Російський народ представлявся як єдина спільність: великоросів (московити), малоросів (українців), білорусів. У переписі 1897 року козаки було зазначено як стан, 2,3% населення Російської імперії.
За цим законом козаком може вважатися лише той, хто полягає у козацькому суспільстві. Козачі товариства обов'язково заносяться до спеціального державного реєстру, причому цей процес не автоматичний — держава може відмовити у внесенні.