«Жінка–змія(італ. La donna serpente) – казкова п'єса (фьяба) італійського драматурга Карло Гоцці, вперше поставлена у Венеції в 1762 році. Її дія локалізована у грузинському Тифлісі, але це лише умовність, необхідна створення східного колориту.
Вона може бути символом добра, так і символом зла. Така двоїстість символіки, що змушує балансувати між страхом та поклонінням, сприяла тому, що змія постає то образ прабатька, то образ ворога, вважається то героєм, то монстром.
Наги – в індуїстській міфології – напівбожественна істота з тулубом змії та кількома людськими головами. За деякими міфами король повинен проводити з нею ночі для процвітання та благополуччя країни. Міфологія народів світу відрізняється варіативністю на тему жінки–змії.