Булгари, що мешкали тут у VII—XII століттях, називали річку «к'обан», потім за часів татаро-монгол слова трансформувалося в «кобань», а на російський манер – «кубань».
За однією з версій назва річки Кубань походить з тюркського – К'обан (К'обхан) («піднімається, що розливається», з давньотюркської основи «річка, потік», а також від половецького Кумана).
У квітні 1783 року за указом Катерини II Правобережна Кубань і Таманський півострів були приєднані до Російською імперії. У 1792-93 рр. сюди переселяються запорізькі (чорноморські) козаки, утворюється Область Війська Чорноморського, зі створенням суцільної кордонної лінії по річці Кубань і відтісненням сусідніх адигів.
Кубань бере свій початок у районі гори Ельбрус. Висота злиття Учкулана з Уллукамом – 1342 м над рівнем моря. Якщо довжину річки Кубань вважати разом із її припливом Уллукамом, вона збільшується до 906 км, та її падіння до 2970 м (від льодовикового мови Уллукам).