У вогні гинуть безхребетні та мікроорганізми, дрібні ссавці, птахи та пташині гнізда, шкода завдається рослинам – відбувається помітне зниження біологічної різноманітності. Вогонь від палаючої трави може перекинутися на сусідні лісопосадки, будинки чи споруди.
Спалювання органічної речовини – це головний фактор зниження ґрунтової родючості. Від спалювання сухий трави збіднюється ґрунт, мінеральні речовини, що містяться в золі, досить легко йдуть з поверхневими та ґрунтовими водами і лише незначна їх частина засвоюється рослинами.
– вогонь знищує насіння та коріння трав'янистих рослин, ушкоджує нижню частину дерев та чагарників та верхні частини їх коріння; – при спалюванні трави на присадибних ділянках та стерні на полях виникає загроза виникнення пожеж, займання житлових будинків.
При підпалі трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту. Трав'яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту. При весняному палі ушкоджуються дерева, особливо їхня коренева шийка. Дим від спалювання трави їдкий, темний, густий — дуже небезпечний.