ІІІ. Ті, хто голосував за страту Сократа, заподіяли зло не йому, бо він, як стара людина, і без того скоро мав би померти, але собі самим, бо їх усі звинувачуватимуть, а Сократа вважатимуть мудрецем.
Суд над Сократом відбувся Афінах в 399 року до зв. е. Філософа Сократа звинуватили в «безбожності» та «розбещенні молоді»; йому ставили в провину відмову шанувати богів рідного поліса і вигадування нових божеств.
Бог у своєму віщуванні хотів сказати: той з людей мудріший, хто, подібно Сократу, усвідомлює, що людська мудрість дешево коштує чи зовсім нічого не варте. Так Сократ дозволив тупикову дилему, що здавалася. Отже, що Сократ мав на увазі фразою «я знаю, що нічого не знаю» (коротке резюме):
Сенс Сократ пояснював свою думку так: люди зазвичай вважають, що вони щось знають, а виявляється, що вони не знають нічого. Таким чином виходить, що, знаючи про своє незнання, я знаю більше, ніж решта, стверджував він.