Вважається, що повага жителів Туреччини до котячого роду пішла від Пророка Мухаммеда. Він настільки любив котиків, що спокійно вмивався водою, яку пили його вихованці. Дозволяв кицькам знаходиться в мечетях. І навіть вів свої проповіді, тримаючи на колінах кішку.
По-перше, вуличні кішки давно займають важливе місце в екосистемі турецьких портових міст, де завжди було багато гризунів. У 8 столітті невтомні мисливці врятували Стамбул від чуми, знищивши полчища щурів, що заполонили портові доки та вулиці. І до сьогоднішнього дня коти справно контролюють популяцію мишей та щурів у містах.
Кішки — священна тварина Туреччини У хадисах, що оповідають про його життя і діяння, можна прочитати про ніжну любов посланця Аллаха до цих тваринам, яких турки називають ласкавим словом "кеді" (kedi). Пророк вважав кішку настільки чистим тваринам, що перед молитвою міг вмиватися водою зі глека, з якого пили кішки.
Про дуже відповідальне ставлення до вуличних тваринам свідчить велика кількість годівниць та напувалок на вулицях міста та в парках. Будь-якої миті тварини можуть приходити сюди, пити і їсти. Їжу постійно додають, міняють воду. У Туреччини справді вміють дбати про тварин.