Двічі за історію релігійних воєн гугеноти намагалися викрасти короля Карла IX Валуа та королеву-мати Катерину Медічі, щоб нав'язати їм свою волю. Важливо й те, що у оточенні короля провідну роль грали герцоги Гізи, ревні католики.
Масове вбивство гугенотів-протестантів у Парижі, організоване французьким королем Карлом IX та його матір'ю Катериною Медічі (католиками) і що розпочалося в неділю, в ніч на 24 серпня (свято св. Варфоломія) 1572 року, під час одруження лідера протестантів Генріха Наваррського.
Різанина почалася 23 серпня 1572 року, напередодні дня святого Варфоломія, через два дні після замаху на вбивство адмірала Гаспара Коліньї, військового та політичного ватажка гугенотів.
1617 року католицьке духовенство переконало короля видати едикт, яким вводилася католицька релігія в суто протестантському Беарні; гугеноти мали повернути католикам церковне майно, що у їхніх руках уже протягом 50 років.