Перова ручка (у вигляді гусячого пера) вперше з'явилася в Севілья (Іспанія) близько 600 року нашої ери. Для листа кінчик пера зрізався невеликим гострим ножем (причинений – ніж для очинки пера) навскіс, потім – трохи вздовж, щоб при натисканні на папір кінчики розходилися в різні боки.
Вони з'явилися вперше в 10-му столітті, але не набули популярності аж до 19-го століття, до появи авторучки у Франції. І тут кожен, хто мав справу з листом вважав за потрібне зробити свій внесок у розвиток приладдя, що пишуть. Так, 30 жовтня 1888 року Джон Дж. Гром запатентував кулькову ручку.
Ласло БіроДжон Лауд Кулькова ручка/Винахідники
Джон Лауд Перша кулькова ручка виникла 1888 року. Цю примітивну авторучку винайшов скромний банківський службовець Джон Лауд. Таким чином, номінальною батьківщиною кулькової ручки вважаються США. Ручка Лауда, власне, була маркером, здатним писати як на папері, а й у грубих поверхнях на кшталт картону і деревини.