У середньовічній Московській Державі домра була інструментом народних музикантів та акторів-скоморохів. Скоморохи ходили селами та містами і влаштовували веселі уявлення, в яких часто дозволяли собі нешкідливі жарти над боярами та церквою.
У 1896 році у Вятській губернії він виявив невідомий інструмент із напівсферичним корпусом. Припустивши на його зовнішній вигляд, що це і є домра, він вирушив до відомого майстра Семена Івановича Налімова. Разом вони розробили конструкцію нового інструменту, спираючись на форму та конструкцію знайденого.
І головне, у них зовсім різна батьківщина: домбра – Інструмент казахський, хоча під різними назвами поширений і в Узбекистані, і в Башкирії. А домра – інструмент російський, з дуже багатою та цікавою історією.
Види домр Триструнні домри бувають декількох видів: пікколо, мала, мецо-сопранова, альтова, тенорова, басова та контрабасова. В оркестрі російських народних інструментів набули поширення пікколо, малі, альтові та басові домри.