Іван Денисович відбуває термін уже дев'ятий рік. Вісім років він сидів в Усть-Іжмі, а тепер перебуває у сибірському таборі. За довгі роки у Шухова відросла довга борода, а зубів стало вдвічі менше. Він одягнений у тілогрійку, поверх якої – підперезаний мотузкою бушлат.
Лютий, страшний, голодний, нудний життя в холоді на виснажливій роботі табори. І ніхто до Солженіцина [див. повний текст, короткий зміст та аналіз оповідання «Один день Івана Денисовича»] не зумів її описати так, що відчутно близька стала і тому, хто в таборі полярному і не сидів.
Волею доль герой потрапив у табір у Сибіру і встиг відсидіти вісім років. Наприкінці дев'ятий рік, після якого він знову зможе вести вільне життя. За офіційною версією, чоловік отримав термін за зраду батьківщині. Порахували, що, побувавши в німецькому полоні, Іван Денисович повернувся на батьківщину за завданням німців.
Сам Іван Денисович не отримує з дому посилок, тому що в рідному селі і так голодують. Пайок він старанно розтягує на цілий день, щоб не відчувати почуття голоду. Не цурається Шухов і можливості «закосити» зайвий шматок від начальства.