Синиці ховаються під дахами, за наличниками вікон та на горищах біля опалювальних труб. Ночують вони в укриттях, віддаючи перевагу дуплам і нішам, закритим від вітру.. А є й цілком осілі міські популяції синиць, вони селяться в дуплянках та шпаківнях, у щілинах будівель.
У сильні морози, якщо у годівниці порожньо, синиці чіпляються за рами, стукають по склу, вимогливо цвікають, нагадуючи людям, що вони голодні та замерзають. Хоч би який був холод, вони весь час зимують поряд і не відлітають, як інші, у теплі краї.
Горобці, синиці та інші маленькі пташки часто забираються проти ночі під солом'яні дахи; галки ховаються на дзвіниці та горища; сови залазять у старі дупла; кропивники цілим натовпом забираються в старі гнізда і зігрівають там один одного, а куріпки ховаються від негоди в купи соломи, а взимку забиваються у сніг.
Вони не є перелітними птахами і переселяються ближче до людей лише на час зими, притому якщо вона видалася досить холодною. Пояснюється це нестачею їжі в лісах, де й мешкають цілий рік синиці. Навесні вони повертаються у рідні пенати та виводять там пташенят.