Каракумський курултай казахів — з'їзд казахських біїв і батирів трьох жузів Каракумах (околиці Арала) восени 1710 року. Головне завдання з'їзду – визначення подальших відносин із Джунгарським ханством, ініціатором з'їзду був хан Тауке.
Становище було настільки серйозним, що у 1710 року у Каракумах скликано з'їзд представників всіх трьох казахських жузов. За рішенням з'їзду було організовано загальне казахське народне ополчення під командуванням Богенбай Батир, якому вдалося призупинити наступ ойратських військ.
Агресія Джунгарського ханства, названа в історії казахського народу "Роками Великого лиха" (Актабан шубирин-ди), принесла страждання, голод, руйнування матеріальних цінностей, завдала непоправної шкоди розвитку продуктивних сил: тисячі чоловіків, жінок і дітей були викрадені в полон.
У 1726 року біля Ордабаси відбувся Курултай казахських племен і пологів. Було ухвалено рішення про створення єдиного казахського ополчення. Командування їм доручили хану Молодшого жуза Абулхайр-хану.