З територій виникнення перших казок – стародавньої Індії та фантастичних країн Сходу – йшла казка своїм завойовницьким шляхом, охоплюючи величезні райони, опановуючи думкою людини, вносячи нові віяння в коло її життєвих початків і руйнуючи в ньому вікові забобони.
Наприклад, відома всім «Попелюшка» найчастіше приписується авторству Шарля Перро (саме у його редакції у Попелюшки скляні черевички, а не шкіряні сандалії чи золоті туфельки), хоча найраніша версія казки взагалі виявлено ще на давньоєгипетських папірусах. Можна сказати що казки придумав народ.
Спочатку казки з'явилися як результат прикрашеного, видозміненого під дією фантазій, мрій та численних переказів опису дійсних подій із життя того чи іншого народу. Потім казки стали предметом літературної творчості та їх стали створювати професійні казкарі.
У Європі першим збирачем казкового фольклору став французький поет і літературний критик Шарль Перро (1628-1703), 1697 року видав збірку «Казки матінки Гуски».