junctúra (articulátio) fibrósa; від ін.-грец. σίν- «с» + δεσμός «зв'язок, зв'язка») безперервне з'єднання кісток за допомогою сполучної тканини. З'єднання кісток черепа за допомогою зв'язування (шов) покрито загальною окістя.
СИНДЕСМОЗ (syndesmosis) – нерухоме фіброзне з'єднання, в якому поверхні кісток пов'язані між собою сполучною тканиною (наприклад, міжкісткова перетинка гомілки, що з'єднує діафізи великогомілкової і малогомілкової кісток).
Синхондроз (лат. junctura (articulátio) cartilagínea від ін. -грец. σύν- – с і χόνδρος – хрящ) – пружне безперервне з'єднання кісток за допомогою хрящової тканини, різновид суглобового зчленування, при якому нерухомі кінці кісток з'єднані.
7) Класифікація з'єднання кісток:
- ий вид – синдесмоз– це фіброзне з'єднання, складається з пучків волокон і переходить без різких меж в окістя; до нього відносяться зв'язки та міжкісткові перетинки, шви кісток черепа.
- ой вид – синхондроз – з'єднується гіаліновим чи фіброзним хрящем.