Чудова казкова повість Олексія Миколайовича Толстого (1882-1945) "Золотий ключик, або Пригоди Буратіно" (1936) виникла як спроба адаптувати для маленького російського читача історію про дерев'яну ляльку Піноккіо, розказану італійським письменником Карло Коллоді.
Толстого «Золотий ключик, або Пригоди Буратіно»(1935). Режисер фільму – Іван Іванов-Вано. Буратіно (мультфільм)
| Пригоди Буратіно | |
|---|---|
| Продюсер | Іван Іванов-Вано |
| На основі | казки А. Н. Толстого |
| Автор сценарію | Людмила Товста Микола Ердман |
| Художник-постановник | Світлозар Русаков та Петро Петрович Рєпкін |
Прототипом Буратіно є Піноккіо з однойменної казки Карло Коллоді. Підзаголовок казки Колоді — «Історія дерев'яної ляльки», і в її тексті Піноккіо часто називається не по імені, а просто загальним ім'ям бураттіно (італ. il burattino, лялька).
У Коллоді місце, де вечеряли герої казки, називається таверна "Червоний рак". У Толстого це харчівня "Трьох піскарів", і спроба простодушного Буратіно нагодувати в ній усіх присутніх трьома скоринками хліба – це відсилання до чуда Христового, 5 хлібів та 2 рибини.