Дуже високим, а за царя Федора Івановича вищим, був чин государевого слуги. Він присвоювався боярам за особливі досягнення. Той, що отримав цей чин, вважався довіреною особою монарха. Рангом нижче вважалися чини кімнатного боярина — радника государя, і навіть дядька царевича — вихователя спадкоємця престолу.
Великий князь – титул правителя в ряді держав, що стоїть за рангом нижче за царя (імператора, кайзера) і короля, але вище за князя.
Бояри, окольничі, дворяни думні – становили перший клас, стольники, стряпчі, дворяни московські, мешканці – другий клас служивих людей. З окремих осіб цих двох чинів складався власне двір государя, царя та великого князя московського та всієї Русі, члени якого і були дворові люди у вузькому значенні слова.