Курдська мова – мова курдів, народу, що населяє південний схід Туреччини, північ Іраку, захід Ірану та північний схід Сирії. Походить від мови стародавніх мідян, споріднений з перською мовою. У курдській мові виділяється кілька діалектів: два основні діалекти називаються курманджі та сарані.
У 1920—1930-ті роки курди кілька разів безуспішно повставали проти турецької влади. Причиною було те, що турецькі курди зазнавали гонінь: використання курдської мови було заборонено, а сама курдська національність Туреччиною не визнавалася (офіційна влада Анкари називала курдів «гірськими турками»).
Мова, якою розмовляють курди, іранської групи і споріднений з перським, осетинським і таджицьким. Існує два основні його діалекти: курманджі (північний) та сарані (південний). Оскільки курди живуть нині поруч із носіями арабської, турецької та перської мов, їхня мова зазнала сильного впливу сусідів.
Більшість курдів – мусульмани суннітського штибу, хоча в їхньому середовищі поширені й інші конфесії. У тому числі езидська – синкретична віра, що поєднує у собі елементи багатьох релігій. Її послідовників століттями переслідували як "дияволопоклонників" – у тому числі й курди-мусульмани.