З великою мудрістю приходить втраченість, і хто збільшує мудрість, той збільшує скорбота. тому що чим більше мудрості, тим більше прикрості; і хто примножує ведення, той примножує страждання. Бо в множині мудрості багато знання, а хто множить знання, той множить (Собі) та страждання.
Хто множить пізнання – множить скорбота.
Згідно з царем Соломоном, знання примножують печалі, тому що будь-яке знання так чи інакше породжує роздуми, зокрема й нерадісні; відсутність же роздумів не може породити смутку. У цьому плані висловлювання можна порівняти з відомим висловом, що «цілком щасливі бувають лише дурні».