За Шахматовим перша, незбережена, редакція «Повісті временних літ» була складена Нестором у 1110-1113 роках у Києво-Печерському монастирі. Він відносив працю Нестора до 1110, але допускав, що ця праця могла бути продовжена до 1112, а також вважав, що до цього року його міг довести сам Нестор.
Ця дійшла до нас літопис викладає події російською історії до 10-х років XII ст. Її перша редакція була складена близько 1113 Нестором, ченцем Києво-Печерського монастиря, на замовлення кн. Святополка ІІ Ізяславича.
У літописах записувалися найважливіші для російського народу історичні події. Записи вели ченці-літописці, які були найосвіченішими людьми в давнину. Вони вміли читати та писати.
Літопис — це жанр давньоруської літератури, це погодовий докладний запис історичних подій. Слово «літопис» позначає писати про роки, записувати події за роками. Зазвичай літопис починалася словами «в літо…», тобто в такому році, звідси і назва.