Еволюція і становлення жанру ясно проглядається у творчості трьох великих давньогрецьких драматургів, які вважаються основоположниками трагедії: Есхіла, Софокла та Евріпіда.
Назва «трагедія» походить від грецьких слів tragos – «козел» і oide – «пісня», тобто буквально перекладається як «козляча пісня». Це слово виникло у Стародавній Греції: так називали релігійний обряд, який проводили під час святкування на честь бога виноробства та театру Діоніса.
Трагедія (з лат. tragoedia від ін. -грец. τραγωδία) – жанр художнього твору, призначений для постановки на сцені, в якому сюжет призводить персонажів до катастрофічного результату.
Давньогрецька трагедія – Найдавніша з відомих форм трагедії. Походить від ритуальних дійств на честь Діоніса. Учасники цих дійств одягали на себе маски з козлячими бородами та рогами, зображуючи супутників Діоніса — сатирів.