Волхви́ (інш.-рус. в'лхвъ «чарівник, чарівник, ворожець») — у давньоруській традиції служителі дохристиянських язичницьких культів (язичницькі жерці), звіздарі, чарівники та провісники, що здійснювали богослужіння і жертвопринесення, яким приписувалися уміння.
А побачивши зірку, вони зраділи дуже великою радістю, і, увійшовши до дому, побачили Немовля з Марією, матір'ю Його, і, впавши, вклонилися Йому; і, відкривши свої скарби, принесли Йому дари: золото, ладан і смирну.
Три царі, також маги (грец. μάγοι), волхви — в західноєвропейській традиції Мельхіор, Каспар (Гаспар, Каспер), Валтасар (Бальтазар, Балтазар, Белтазар, Валтазар, Вальтазар, Вальтасар) — люди, які принесли дари народився у Віфлеєму.
Дари волхвів мають символічне та пророче значення: Золото – як дар Царю, Ладан – як дар Первосвященикові і Богу, Смирна – як дар смертній Людині.