Хто такі шиїти та сунніти в ісламі?

Суніти не визнають непогрішність людей і вважають, що всі люди (крім пророків) мають гріхи. Шіїти вірять, що імами непогрішні у всіх справах, актах, принципах та вірі; дванадцять шиїтських імамів перевершують у ступені всіх ісламських пророків крім пророка Мухаммеда.

Шиїти (араб. شيعة, [ˈʃiːʕa] — «партія», «прихильники», «прихильники»,) — напрям ісламу, що об'єднує різні громади, що визнали Алі ібн Абу Таліба (двоюрідного брата, зятя і сподвижника пророка Мухаммеда) і спадкоємцями та духовними наступниками пророка Мухаммеда.

Суніти, ахль ас-су́нна ва-ль-джама'а (від араб. أهل السنة والجماعة — «люди сунни та злагоди громади») — послідовники основного та найбільш численного спрямування в ісламі.

Розкол ісламу на сунітський і шиїтський напрями перегукується про продовжувача справи пророка Мухаммеда, який має очолити всіх мусульман. Після того як засновник нової релігії помер у 632 році н. е., його послідовники мали затвердити нового релігійного і політичного лідера.