Для позначення сукупності етичних чеснот як особливої предметної галузі знання та виділення самого цього знання як особливої науки Арістотель ввів термін “етика”. May 30, 2011
Цей термін вперше вжито Аристотелем як позначення особливої сфери дослідження «практичної» філософії, бо вона намагається відповісти на запитання: що ми повинні робити? Основною метою моральної поведінки Аристотель називав щастя – діяльність душі в повноті чесноти, тобто самореалізацію.
Термін «етика» походить від давньогрецького слова «етос» (ethos) – будинок, вогнище, (за часів Гомера, VII ст. до н. е..), а пізніше означала дії та вчинки людини, підвладні їй самій, що мають різні ступені досконалості та передбачають моральний вибір індивіда.
Корінь слова "етика» Давньогрецька, так само як і саме поняття, що прийшло до нас з Античності. Багато століть тому слово «етос» означало житло чи місце проживання.