Першими мешканцями Криму, відомими за античними джерелами, були кіммерійці (XII ст. до н. е.). Перебування їх у Криму підтверджується античними та середньовічними істориками, а також інформацією, яка дійшла до нас у вигляді топонімів східної частини Криму: «Кіммерійські переправи», «Кіммерік».

Корінними народами, тобто сформованими на території Кримського півострова, вважають кримських татар, караїмів та кримчаків. Внаслідок переселень у період Середньовіччя до складу населення Криму увійшли етнічні групи греків та вірмен, а також циган.

У 1239 році степовий Крим був завойований монголами та включений до складу Золотої Орди. 1441 року на півострові утворилося незалежне Кримське ханство. В 1475 Османська імперія завоювала генуезькі володіння, Кримське ханство стало її протекторатом. У 1783 році Крим був приєднаний до Російської Імперії.

Кіммерійців на Кримському півострові змінили племена скіфів, що переселилися у VII столітті до нашої ери з Азії та утворені в степах Причорномор'я та частини Криму нова держава – Скіфію, що простягається від Дону до Дунаю. Скіфи поділялися на чотири племені.