Тут жили та творили Гоголь, Тютчев, Чехов, Башкирцева, Шагал та Бунін. У "Кафе де Франс" перебували усі – від генерала Юденича до літератора Адамовича. Російська колонія сильно збільшилася після Лютневої, особливо після Жовтневої революції. У 1930 року лише Ніцці проживало 5300 росіян.
| Росіяни у Франції | |
|---|---|
| Сучасна самоназва | Російські |
| Чисельність | 200 тис.-500 тис. |
| Розселення | Франція (Париж, Іль-де-Франс, Ніцца, Марсель, Бордо, Ліон, Корсика) |
| Мова | російська, французька |
У 1550 і 1580 роках у місті лютували епідемії чуми. У 1793 році Ніцца як департамент Приморських Альп була пов'язана з Францією. У 1814 році знову приєднана до Савойї і до 1860 року складала провінцію сардинського королівства. 1860 року під час правління Наполеона III Ніцца увійшла до складу Франції.
Ніцу часто називають Королевою французької Рів'єри. Розташована на березі Затоки Ангелів, з півночі вона оточена амфітеатром із кількох гір. Найдавніша історія Ніцци починається приблизно 400 року до зв. е., коли греки, що прийшли сюди з Марселя, заснували колонію Нікей.