Марк Юній Брут (Лат. Marcus Junius Brutus; зима 85 року до н. е., Рим – 23 жовтня 42 роки до н. е., у Філіп, Македонія) – римський політичний діяч і воєначальник з плебейського роду Юнієв, відомий в першу чергу як вбивця Гая Юлія Цезаря.
Видатний полководець Гай Юлій Цезар під час громадянської війни 49—45 років до зв. е. розгромив своїх політичних ворогів та встановив одноосібну владу над Римською державою. Група сенаторів на чолі з Гаєм Касієм Лонгіном та Марком Юнієм Брутом організувала змову, щоб вбити Цезаря та відновити Республіку.
Перший удар завдав Публій Сервілій Каска, але його атака призвела тільки до поранення Цезаря. Гай Юлій намагався оборонятися, але сили були рівними. Інші учасники змови накинулися на тирана і завдали йому 23 рани. Смерть спливає кров'ю Цезаря наздогнала його біля підніжжя статуї Помпея.
Цезар ставився до Бруту як до рідного сина та всіма способами допомагав його кар'єрі. Брут став претором, потім Цезар планував висунути його до консулів — найвищої адміністративної посади в Римській Республіці.