У 1919—1926 роках був членом Політбюро ЦК ВКП(б), у 1917—1927 роках був членом ЦК та ВЦВК. У першому радянському уряді обіймав посаду наркома із закордонних справ, а потім (у 1918—1925 роках) очолював Народний комісаріат у військових та морських справах і був головою Реввійськради РРФСР (потім СРСР).

Лев Давидович Троцький, російський революціонер, колишній нарком СРСР, засновник Четвертого інтернаціоналу, було убито у серпні 1940 року у Мексиці. Вбивство було скоєно агентом НКВС СРСР з Іспанії Рамоном Меркадером, запровадженим в оточення Троцького під виглядом його прихильника-марксиста.

Зокрема, Сталін у той період не поділяв поглядів Троцького — він був на боці тих, хто не бажав бачити «золотопогонників», хай і з приставкою «колишній» на чолі робітничо-селянської армії.