Яничари (осман. يڭيچرى, тур. yeniçeri – «нове військо») – регулярна піхота збройних сил Османської імперії у 1365—1826 роках.
Розгін яничарського корпусу (осман. واقعة خيرية – Vaka-i Hayriye, дослівно "щаслива подія") – ліквідація яничарського корпусу, проведена в червні 1826 османським султаном Махмудом II.
На самому початку яничарами ставали люди, взяті в полон, і навіть бідні молоді селяни. Все ж таки краще воювати, ніж бути бранцем або орати в полі. Пізніше вони стали жити все краще і отримували непогану платню. До 1546 року яничарам заборонялося заводити дітей, господарство, одружуватися.
Досить часто в наш час можна почути визначення яничари. З турецької вона перекладається, як новий воїн. Коли почалася реорганізація в імперії Османа, з'явилися такі солдати. Спочатку їхні лави формувалися з полонених християнських підлітків та юнаків.