Барій було відкрито у вигляді оксиду BaO у 1774 році Карлом Шееле та Юханом Ганом. В 1808 англійський хімік Гемфрі Деві електролізом вологого гідроксиду барію з ртутним катодом отримав амальгаму барію; після випаровування ртуті при нагріванні він виділив металевий барій.
Барій, Barium, (56) Baryum), а саме важкий шпат BaSO4, привернув увагу алхіміків на початку XVII ст. своїми незвичними властивостями. У 1602 р. болонський шевець і алхімік Касціароло знайшов у горах поблизу Болоньї камінь, який був настільки тяжкий, що Касціароло запідозрив у ньому наявність золота.
Застосування – Сплав барію з алюмінієм використовується для поглинання газів у електронних вакуумних приладах. Нікелевий сплав використовується у радіолампах, у свічках запалювання карбюраторів. При виплавці свинцю та міді добавка Ba допомагає зв'язати домішки.