Римський тато (лат. Pontifex Romanus – "римський понтифік"; або Pontifex Maximus – "верховний суверенний понтифік") – у міжнародному праві – суверенна особа виняткового властивості (persona sui generis), оскільки одночасно володіє трьома нероздільними функціями влади: Монарх і суверен Святого Престолу
ТАТО (Церковна історія) – грецьке слово, що означає "дід" або "батько батьків". Воно належало всім священикам, і його давали єпископам і патріархам. Згодом він став відмітним титулом єпископа Риму.
Теоретично, татом може бути обраний будь-який неодружений чоловік-католик; при необхідності, відразу після прийняття престолу він має бути посвячений у священики та єпископи.
Носій верховної влади міста-держави Ватикан є важливою фігурою не тільки для релігійного світу, а й для міжнародного права. Як незалежний суверен країни, він може приймати важливі рішення, що впливають на життя громадян і на світову політику в цілому.