У машинному прядінні – основна частина прядильних, крутильних і рівничних машин, що є стрижнем, на який надягається шпуля, патрон, котушка і т. д. Машини з веретеном стали використовувати у другій половині XVIII ст.
У 1770 Харгрівс отримав патент на свій винахід.
Ручна прядка складається з вертикальної частини у вигляді лопатки, до якої кріпилася кудель, і горизонтальної – донця, куди сідала пряха. Такі прядки часто прикрашали розписом чи різьбленням. Веретено є дерев'яною точеною паличкою з загостреним верхом і потовщеною в нижній частині.