Найраніші письмові свідоцтва про обробітку жита у Європі зустрічаються у літописах I в. н. е.., а перші відомості про обробіток цієї культури у Стародавній Русі – у літописах 1056–1115 рр..
Слово жито сталося від слова "Ража", що означає – міцний, здоровий і сильний. І справді саме такими словами можна й охарактеризувати цю посівну культуру. Вона є прикладом походження культурної рослини з найпростішого бур'яну. Вирощують її переважно у Північній півкулі.
Пшеницю почали вирощувати близько 10 000 років тому на території південного сходу Туреччини. Одним з найбільш ранніх видів, що культивуються. пшениці є пшениця однозернянка (T. monococcum).
У повсякденному побуті жито використовувалося для хлібопечення та приготування квасу, який також має багато корисних дієтичних властивостей. Широке застосування жито здобула і в народній медицині. За старих часів Русі вважалося, що вживання їжу, підвищує життєвий тонус, піднімає настрій.