З 1918 по 1919 рік Харків був столицею Української Народної Радянської та Донецько-Криворізької Радянської республік у складі Радянської Росії, у другій половині 1919 року – центром Харківській військової області ВРПР, з кінця 1919 по 1934 рік – столицею Української Радянської Республіки, що стала 1922 р.

З цими подіями пов'язана історія міста Харкова. У період із 1918 по 1919 рік він був столицею УНСР та УРСР (Українська Народна Рада та Донецько-Криворізька Радянська Республіка) та входила до складу Радянської Росії, а наприкінці 1919 року Харків став обласним центром південноросійського регіону збройних сил.

Територія сучасного Харкова почала обживатися людьми в давнину. Розкопки археологів свідчать, що тут мешкали різні народи: скіфо-сарматські, черняхівські племена, половці.