Але після дуелі все змінюється: побачивши труп свого друга, молодого поета, у якого все життя було попереду, Онєгін розуміє, що дурний жарт обернувся трагедією, і він винуватець того, що сталося. Він вражений, його мучать муки совісті, які змусять його виїхати з села.
Онєгін отримав звістку про те, що його дядько перебуває при смерті і хоче попрощатися зі своїм спадкоємцем. Заради спадщини Онєгін готовий доглядати за хворим дядьком, хоча його й дратує сама думка про таке дозвілля. Однак, приїхавши, він дізнається, що дядько вже помер. Євген залишається, щоб розібратися зі спадщиною.
Онєгін піднімає першим пістолет і стріляє в Ленського! Що заважало йому вистрілити у повітря? Адже саме так робив Пушкін у всіх своїх дуелях (крім останньої), незважаючи на те, що був чудовим стрільцем.