Німецька вівчарка – порода собак, спочатку використовувалася як пастушого та службово-розшукового собаки. Німецька вівчарка була отримана в результаті селекції та схрещування деяких різновидів гуртових собак Центральної та Південної Німеччини.
Вівчарка – загальна назва ряду порід грициків, спочатку виведених як помічники пастухів овець (вівчарів) та іншої худоби. Деякі з них використовуються як службові собаки.
Сила укусу вівчарки перевищує 100 кг. за силі укусу їх перевершують дуже небагато пород собак, наприклад, ротвейлер і пітбуль.
Німецька вівчарка добре піддається дресирування, навчання різним командам; невибагливі, невибагливі до умов утримання, швидко пристосовуються до нових умов; мають добре розвинені охоронні якості; неконфліктні, не виявляють безпричинної агресії до сторонніх людей, собак.