Вважалося, що маска з дзьобом, що надає лікареві вигляду давньоєгипетського божества, відлякує хворобу. Але дзьоб мав і функціональне навантаження: він захищав лікаря від «хвороботворного запаху», тобто був прообразом сучасних респіраторів.
У час епідемії бубонної чуми у лікарів з'явився спеціальний костюм – його винайшов француз Чарльз Лорм. Важливим елементом став «пташиний» дзьоб. Всередину клали пахощі, запашні трави – пелюстки троянди, ладан, лавр, м'яту, розмарин. Це захищало лікаря від важкого запаху гниття та розкладання тіла.
Перший прообраз медичної маски народився на початку XVII століття. Під час епідемії чуми французький медик Шарль Лорм створив костюм, покликаний захистити лікарів від зараження. Головною частиною екіпірування, що й сама запам'ятовується, стала знаменита маска з характерним дзьобом.
Одним із символів жаху, злиднів та горя того часу стали моторошні костюми чумних лікарів. Адже якщо люди бачили на вулицях своїх міст лікарів з маскою-дзьобом, це означало лише одне – до них прийшли нещастя.