Штучні супутники Землі широко використовуються для наукових досліджень та прикладних завдань, а також в освіті (у світі стали масовим явищем так звані «університетські» ШСЗ) та хобі — радіоаматорські супутники.
Вони дозволяють спостерігати за кліматичними умовами, зміною рельєфу, а також отримувати іншу актуальну інформацію щодо наших космічних сусідів. Друга категорія супутників – природні супутники планет, представляє для нас величезний інтерес у цій статті.
Супутник зв'язку приймає спектр частот із сигналами передавальних наземних станцій, вкладених у нього, (зазвичай) переносить їх у іншу частину спектра, посилює і випромінює назад Землю. Зона, в якій можливий прийом супутникового сигналу від супутника, називається зоною покриття.
Завдяки штучним супутникам Землі виведено нового рівня наукові дослідження. З їхньою допомогою визначаються зони підвищеної гравітації, щорічне піднесення рівня моря, контролюються сонячні спалахи, проводяться спостереження інших планет і галактик.