Барін (жен. бариня, множ. баре) людина з вищих станів, пане. Походить від староруського «боярин».
Дворянин, поміщик у царській Росії. Кілька років тому, в одному зі своїх маєтків жив старовинний російський пан, Кирило Петрович Троєкуров. Пушкін, Дубровський.
Барін – це поміщик по відношенню до кріпаків або господар по відношенню до прислуги. Слово увійшло російську мову з середини 18 століття, утворене від «боярин», спочатку у зверненні. Для порівняння: держава – суд, також скорочення слова при зверненні.
бар-рин
| відмінок | од. год. | мн. год. |
|---|---|---|
| Д. | барину | барам |
| Ст. | баріна | бар |
| Тв. | баріном | барами |
| Пр. | барині | барах |