у концепції Фройда ерос ототожнюється з лібідо і включає не тільки сексуальний потяг, а й природне прагнення людини до самозбереження (інстинкт самозбереження) – тобто, прагнення життя.
Лібі́до (лат. lĭbīdo — пожадливість, бажання, пристрасть, прагнення) — одне з основних понять психоаналізу, розроблених Зигмундом Фрейдом для опису різноманітних проявів сексуальності. Воно означає якусь специфічну енергію, що лежить в основі статевого потягу.
„Кому не вистачає сексу — каже о секс, голодний каже про їжу, людина, яка не має грошей — про гроші, а наші олігархи та банкіри говорять про мораль. “