Ярослав Мудрий; (бл. 978 – 20 лютого 1054) – князь ростовський (987-1010), князь новгородський (1010-1034), великий князь київський (1016-1018, 1019-1054). Прізвисько «Мудрий» закріпилося за Ярославом у російській історіографії у другій половині 19 століття.
У тому ж 1036 року після смерті брата Мстислава Володимировича Ярослав став одноосібним правителем більшій частині Русі, за винятком Полоцького князівства, де княжив його племінник Брячислав, а після смерті останнього у 1044 р. — Всеслав Брячиславич.
Мудрий Імператор як воював з Візантією, а й запрошував звідти вмілих майстрів. Саме вони створили на Русі нові храми, найзнаменитішим із них став величний собор святої Софії у Києві. Ярослав засновував монастирі, багато зробив для організації церкви та зміцнення християнської віри на російських землях.