МРТ дає двох – тривимірне графічне зображення хребта, довколишніх м'язів. Сканування показує стан дисків, структури спинного мозку, нервові закінчення, хрящову, м'яку тканину. Обидва методи результативні, але кісткові патології краще визначати за допомогою рентгену, захворювання м'яких тканин..
В більшості випадків при підозри на остеохондроз фахівці направляють пацієнтів на МРТ, так як дане дослідження дає детальну інформацію про стан хребта порівняно з УЗД та рентгенографією. Магнітно-резонансна томографія показує кісткові та м'які тканини завдяки нешкідливому магнітному полю.
МРТ при остеохондрозі дозволяє виявляти дегенеративно-деструктивні зміни у хрящових структурах хребта на ранньому етапі розвитку хвороби, тоді як класична рентгенодіагностика більш інформативна виявлення порушень переважно у кісткових тканинах.
За допомогою рентгенологічного дослідження поперекового відділу хребта можна оцінити стан кісткової тканини хребців, побачити наявність рідини, зміни міжхребцевих дисків, пухлинні процеси та інші новоутворення, травми, паракостальні зміни тощо.