За спогадами його сестри Ольги Сергіївни, майбутній поет «рано виявив полювання читати, і вже десять років любив читати Плутарха або „Іліаду“ та „Одіссею“ у перекладі [на французьку]…, часто забирався до кабінету батька та читав інші книги; бібліотека ж батьківська складалася з класиків французьких та філософів XVIII століття».
Байки та комедії Крилова, вірші Державіна, повість Карамзіна «Бідна Ліза», драми Озерова, повість Вольтера «Кандид», байки Лафонтена, трагедії Расіна — ось улюблені книги Пушкіна-ліцеїста. Настільною книгою поета була «Божественна комедія» Данте.
Найулюбленішим заняттям Олександра Сергійовича Пушкіна у дитинстві було читання. Читати він навчився досить рано, завдяки своїй рідній бабусі Марії Олексіївні. З того часу він читав усе, що траплялося під руку. Благо у будинку Пушкіних була пристойна бібліотека.
Пушкін був найактивнішим читачем книги: він хвалив чи ганьбив автора, сперечався чи погоджувався з ним, доповнював його чи, відштовхуючись від чужої думки, розвивав свою. Часто, не обмежуючись короткими позначками на полях, він заносив свої критичні зауваження на окремі листки, що вкладаються в книгу або зошит.